1. Словник української мови Грінченка

суміти

Сумі́ти, -мі́ю, -єш

гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суміти — СУМІ́ТИ. Словник української мови у 20 томах