супорник

Супорник, -ка

м. Противникъ, соперникъ. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супорник — -а, ч., зах. Супротивник, суперник. Великий тлумачний словник сучасної мови