супротивець

Супроти́вець, -вця

м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супротивець — див. ворог Словник синонімів Вусика
  2. супротивець — -вця, ч., діал. Суперник, супротивник. Великий тлумачний словник сучасної мови