супружник

Супружник, -ка

м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супружник — див. спільник Словник синонімів Вусика
  2. супружник — -а, ч., діал. Супряжич. Великий тлумачний словник сучасної мови