1. Словник української мови Грінченка

суціга

Суціга, -ги

об. Бранное слово. Мкр. Н. 32. Суціга смерть. К. 1882. XII. 626. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. І. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суціга — Лайливе слово [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. суціга — суці́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота пройдисвіт лайл. Орфографічний словник української мови
  3. суціга — СУЦІ́ГА, и, ч. і ж., лайл. Хитра, пронозлива, спритна в своїх вчинках людина; пройдисвіт. – Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (І. Котляревський); // Те саме, що сутя́га. * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. суціга — -и, ч. і ж., лайл. Хитра, пронозлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт. || Те саме, що сутяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суціга — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. суціга — Суці́га, -ги, -зі; -ці́ги, -ці́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. суціга — СУЦІ́ГА, и, ч. і ж., лайл. Хитра, пронозлива, спритна в своїх вчинках людина; пройдисвіт. — Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (Котл., І, 1952, 66); // Те саме, що сутя́га. Словник української мови в 11 томах