1. Словник української мови Грінченка

сучити

Сучи́ти, -чу́, -чиш

гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сучити — сучи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сучити — з піску́ мотузки́ (моту́зку) су́чить. Дуже спритний, практичний хто-небудь. Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Він тобі з піску мотузку суче, а ти його і в ступі не влучиш (Я. Гримайло). Фразеологічний словник української мови