схильний

Значення в інших словниках

1. схильний — схи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. схильний — СХИ́ЛЬНИЙ, а, е, до чого, з інфін. 1. перев. до чого. Який має схильність до чого-небудь. Лариса подумала: Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (О. Гуреїв); – Яблуко справді чудове .. – Який же це сорт?... Словник української мови у 20 томах
3. схильний — -а, -е, до чого, з інфін. 1》 перев. до чого. Який має схильність до чого-небудь. || Який має фізичні передумови до розвитку якої-небудь якості, властивості, стану і т. ін. 2》 перев. з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схильний — ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
5. схильний — Схи́льний, -на, -не до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. схильний — СХИ́ЛЬНИЙ, а, е, до чого, з інфін. 1. перев. до чого. Який має схильність до чого-небудь. Лариса подумала: Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (Гур., Друзі.., 1958, 88); — Яблуко справді чудове.. Словник української мови в 11 томах