1. Словник української мови Грінченка

схотітися

Схотітися, -четься

гл. безл. Захотѣться. Схотілось лиха. Ном. № 3846.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схотітися — схоті́тися дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. схотітися — СХОТІ́ТИСЯ, схо́четься, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з'явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися. Словник української мови у 20 томах
  3. схотітися — схочеться, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з'явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схотітися — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. схотітися — СХОТІ́ТИСЯ, схо́четься, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з’явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися. Кому нашої землі схочеться, той під нею скорчиться (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах