сядовити
Сядови́ти, -влю́, -виш, — ся
гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Сядови́ти, -влю́, -виш, — ся
гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).