сівбина
Сівбина, -ни
ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сівбина — СІВБИНА́, и́, ж., діал. Посів (у 2 знач.). При роботі в городі або в полі не можна нічого їсти, бо птаха з'їла би сівбину (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- сівбина — -и, ж., діал. Посів (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сівбина — СІВБИНА́, и́, ж., діал. Посів (у 2 знач.). При роботі в городі або в полі не можна нічого їсти, бо птаха з’їла би сівбину (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах