сіло
Сіло, -ла
с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. ум. сільце́.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіло — сі́ло іменник середнього роду сильце Орфографічний словник української мови
- сіло — -а, с. Те саме, що сильце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіло — СІ́ЛО, а, с. Те саме, що сильце́. Попав в сіло (Номис). Словник української мови у 20 томах
- сіло — I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. Словник синонімів української мови
- сіло — СІ́ЛО, а, с. Те саме, що сильце́. Попав в сіло (Номис, 1864, № 3924). Словник української мови в 11 томах