сільничка
Сільни́ця, -ці
ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. ум. сільничка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сільничка — сільни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сільничка — [с'іл'ничка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- сільничка — СІЛЬНИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до сільни́ця. Баба Грицаїха винесла миску пирогів і сільничку (І. Нечуй-Левицький); На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев'яна сільничка (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- сільничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сільниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сільничка — СІЛЬНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сільни́ця. Баба Грицаїха винесла миску пирогів і сільничку (Н.-Лев., IV, 1956, 193); На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка (Вас., І, 1959, 197). Словник української мови в 11 томах