сімка

Сімка, -ки

ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сімка — сі́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сімка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 7. || розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.). || Група із семи осіб. 2》 Гральна карта з сімома вічками. 3》 Про групу з семи найбільш розвинених капіталістичних країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.).; // Група із семи осіб. Словник української мови у 20 томах
  4. сімка — Сі́мка, -ки, -ці; сі́мки, сі́мок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб. Словник української мови в 11 томах