тамування

Тамува́ння, -ня

с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамування — тамува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тамування — ТАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тамува́ти. Сцена мужнього тамування сліз – сліз від болю, образи й неспроможності допомогти – завжди потрясала своєю художньою правдою (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тамування — -я, с. Дія за знач. тамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тамування — Тамува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тамування — ТАМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тамува́ти. Сцена мужнього тамування сліз — сліз від болю, образи й неспроможності допомогти — завжди потрясала своєю художньою правдою (Збірник про Кроп., 1955, 273). Словник української мови в 11 томах