1. Словник української мови Грінченка

танцівник

Танцівник, -ка

м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцівник — танцівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. танцівник — хохл. (танцовщік) танцюра танцюра, (вона) танцюрка, танечниця, (дружина) танцюриха Словник чужослів Павло Штепа
  3. танцівник — ТАНЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що танцюри́ст. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (З. Тулуб); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (із журн.); Нервові дрижаки передували прем'єрі. Словник української мови у 20 томах
  4. танцівник — -а, ч. Те саме, що танцюрист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. танцівник — ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М. Словник синонімів української мови
  6. танцівник — Танцівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. танцівник — ТАНЦІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що танцюри́ст. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітч., 9, 1970, 222). Словник української мови в 11 томах