тарганець
Тарган, -на
м.
1) Тараканъ, Blatta. Вх. Зн. І. 5. Та й хороша: як тарган у сметану впав. Кобел. у.
2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. КС. 1898. VII. 43. ум. таргане́ць, тарганчик.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарганець — таргане́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тарганець — ТАРГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до тарга́н. Словник української мови у 20 томах
- тарганець — -нця, ч. Зменш. до тарган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарганець — ТАРГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до тарга́н. Словник української мови в 11 томах