1. Словник української мови Грінченка

татарюга

Татарюга, -ги

м. ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татарюга — татарю́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. татарюга — ТАТАРЮ́ГА, и, ч., зневажл. Збільш. до тата́рин. Там [під Цоцорою] .. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. татарюга — -и, ч. Збільш.-зневажл. до татарин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. татарюга — ТАТАРЮ́ГА, и, ч. Збільш.-зневажл. до тата́рин. Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш, Вибр., 1969, 418). Словник української мови в 11 томах