татунейко
Татуньо, -ня
м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me