татунейко

Татуньо, -ня

м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. ум. татуненько, татунейко, татунечко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me