тацечка

Таця, -ці

ж.

1) Подносъ. К. МБ. XI. 147. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці. К. ЧР. 38.

2) Дика таця. раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Шейк. ум. тацька, тацечка.