1. Словник української мови Грінченка

тезко

Тезко, -ка

м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тезко — тезко́ іменник чоловічого роду, істота * Але: дві, три, чотири тезка́ Орфографічний словник української мови
  2. тезко — ТЕЗКО́, а́, ч. Той, хто має з ким-небудь однакове ім'я. [Храпко (пише):] А батька як звати? [Перепадя:] Трохим. [Храпко:] Тезко мойому (Панас Мирний); Було в нашім селі кілька багатих шляхтичів, ще й тезки Довбанюкові (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тезко — -а, ч. Той, хто має з ким-небудь однакове ім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тезко — Тезко́, -ка́, -ко́ві; те́зки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тезко — ТЕЗКО́, а́, ч. Той, хто має з ким-небудь однакове ім’я. [Xрапко (пише):] А батька як звати? [Перепадя:] Трохим. [Xрапко:] Тезко мойому (Мирний, V, 1955, 128); Було в нашім селі кілька багатих шляхтичів, ще й тезки Довбанюкові (Фр. Словник української мови в 11 томах