теремець

Терем, -му

м. Теремъ. Мет. 252. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Грин. І. 160. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Грин. ІІІ. 538. ум. теремець, теремок.