1. Словник української мови Грінченка

теренець

Терен, -рну

м. раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.

---------------

Терен, -рну

м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теренець — терене́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. теренець — ТЕРЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен. Під тим теренцем Стоїть дівка з молодцем (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. теренець — -нцю, ч. Зменш.-пестл. до терен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. теренець — ТЕРЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен. Під тим теренцем Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 337). Словник української мови в 11 томах