тесличок

Тесля, -лі

м.

1) Плотникъ. Котл. Ен. VI. 48. Єв. Мр. VI. 3. 2) ж. = теслиця. Вх. Зн. 69. ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце. Лукаш. 157.