1. Словник української мови Грінченка

тижнювати

Тижнювати, -ню́ю, -єш

гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тижнювати — тижнюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тижнювати — Тижнюва́ти, -ню́ю, -ню́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)