тирва

Ти́рва, -ви

ж. Токованіе. Шух. І. 238.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тирва — -и, ж., зах. Кльочення тетерука. Великий тлумачний словник сучасної мови