тирлиґач
Тирли́ґач, -ча
м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тирлиґач — ТИРЛИ́ҐАЧ, а, ч. Поганий музикант, перважно скрипаль. Словник української мови у 20 томах