тирлиґач

Тирли́ґач, -ча

м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тирлиґач — ТИРЛИ́ҐАЧ, а, ч. Поганий музикант, перважно скрипаль. Словник української мови у 20 томах