толочення
Толо́чення, -ня
с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- толочення — толо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- толочення — ТОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. толочи́ти і толочи́тися. Словник української мови у 20 томах
- толочення — -я, с. Дія за знач. толочити і толочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- толочення — Толочі́ння і толо́чення, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- толочення — ТОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. толочи́ти і толочи́тися. Словник української мови в 11 томах