толочення

Толо́чення, -ня

с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толочення — толо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. толочення — ТОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. толочи́ти і толочи́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. толочення — -я, с. Дія за знач. толочити і толочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. толочення — Толочі́ння і толо́чення, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. толочення — ТОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. толочи́ти і толочи́тися. Словник української мови в 11 томах