толочний
Толочний, -а, -е
1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле. Лебед. у.
2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми. Сим. 207.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- толочний — (жарт) непристойний [VI] Словник з творів Івана Франка
- толочний — толо́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- толочний — ТОЛО́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до толо́ка́ 1. Оце три дні панські одбудем, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- толочний — -а, -е. Прикм. до толока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- толочний — ТОЛО́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до толо́ка́² 1. Оце три дні панські одбудем, а четвертий за подушне, п’ятниця й субота якісь толочні повидумували (Вовчок, І, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах