травний

Травни́й, -а́, -е́

1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167.

2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травний — травни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. травний — ТРАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до травлення; який здійснює травлення. Вживання м'яса спинорога [риби] викликає важке отруєння з бурхливими явищами з боку травної, кровоносної і нервової систем (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. травний — -а, -е. Стос. до травлення; який здійснює травлення. || Який сприяє травленню. Травні органи. Травний апарат — комплекс органів, які забезпечують механічну і хімічну обробку їжі, всмоктування її складових частин і виділення незасвоєних залишків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. травний — ТРАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до травлення; який здійснює травлення. Вживання м’яса спинорога [риби] викликає важке отруєння з бурхливими явищами з боку травної, кровоносної і нервової систем (Наука.. Словник української мови в 11 томах