требити

Треби́ти, -блю, -биш

гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. требити — -блю, -биш, недок., діал. Витрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови