1. Словник української мови Грінченка

трепетний

Трепетний, -а, -е

Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трепетний — тре́петний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трепетний — ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е. Те саме, що тремтли́вий. Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (І. Цюпа); У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Я. Гримайло); Карпо рвучко обійняв, пригорнув її, гарячу й трепетну, до своїх грудей (А. Словник української мови у 20 томах
  3. трепетний — трепітний, -а, -е. Те саме, що тремтливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трепетний — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. трепетний — ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е. Те саме, що тремтли́вий. Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (Цюпа, На крилах.., 1961, 68); У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Грим., Син.. Словник української мови в 11 томах