1. Словник української мови Грінченка

трепотати

Трепота́ти, -чу́, -чеш

гл.

1) = трепетати.

2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трепотати — -очу, -очеш, недок., зах. 1》 неперех. Трепетати. 2》 перех. Трясти, трусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. трепотати — Трепота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть і трепоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть або тріпота́ти, тріпоті́ти трі[е]пота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть і трі[е]поті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)