тройця
Тро́йця, -ці
ж. = Трійця 1.
---------------
Трійця, тройця, -ці
ж.
1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512.
2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25.
3) раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б) — божа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Тройця — Тро́йця іменник жіночого роду християнське свято Орфографічний словник української мови
- Тройця — див. Трійця Словник церковно-обрядової термінології
- тройця — ТРО́ЙЦЯ, і, ж. У християн – релігійне свято на честь трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після великодня; зелені свята. Перед тройцею з нашого села йшли баби говіти в Київ (А. Тесленко); Незабаром ось тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- тройця — Християнське божество у трьох іпостасях: бог отець, бог син і святий дух Словник застарілих та маловживаних слів
- тройця — -і, ж. У християн – релігійне свято на честь Трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після Великодня; зелені свята. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тройця — ТРО́ЙЦЯ, і, ж. У християн — релігійне свято на честь трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після великодня; зелені свята. Перед тройцею з нашого села йшли баби говіти в Київ (Тесл. Словник української мови в 11 томах