трояк

Значення в інших словниках

1. трояк — троя́к 1 іменник чоловічого роду три карбованці — іст.; те саме, що тройка; оцінка 'три' розм. троя́к 2 іменник чоловічого роду, істота трирічний бик розм. Орфографічний словник української мови
2. трояк — ТРОЯ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що троя́чка. Підійшов [Кесар] до пузатого комода, відкрив шухляду. Порився серед якихось ганчірок, витягнув цілу пачку трояків. У Миколи дух перехопило – він і вдома не бачив відразу стільки грошей (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
3. трояк — I -а, ч., розм. 1》 Те саме, що троячка. 2》 Те саме, що третяк 1). 3》 Те саме, що тройка 1). II -а, ч. Срібна монета Польщі (з 1528 р.), Литви (з 1546 р.) та ін. країн у 16-19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трояк — пол. народний танець, який танцюють 3 особи; частини: повільна — музичний розмір 3/4, швидка — музичний розмір 2/4. Універсальний словник-енциклопедія
5. трояк — ТРЕТЯ́К розм. (трирічна тварина), ТРОЯ́К розм. — За нею Окуні дають тобі три з половиною десятини, воли-третяки, плуга, дряпак, борону (М. Стельмах); Місяць марець з трояка бика ріг збиває (М. Номис). Словник синонімів української мови
6. трояк — ТРОЯ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що троя́чка. Підійшов [Кесар] до пузатого комода, відкрив шухляду. Порився серед якихось ганчірок, витягнув цілу пачку трояків. У Миколи дух перехопило — він і вдома не бачив відразу стільки грошей (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах