1. Словник української мови Грінченка

туркало

Туркало, -ла

с.

1) = туркавка.

2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туркало — -а, с., заст. 1》 Лісовий голуб, горлиця. 2》 Той, хто торочить одне й те ж. Великий тлумачний словник сучасної мови