турнути
Турну́ти, -ну́, -не́ш
гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Пом. № 3738. Турнув Харько хлопця на хутір.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турнути — турну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- турнути — ТУРНУ́ТИ див. ту́рити. Словник української мови у 20 томах
- турнути — див. турити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турнути — ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док. Словник синонімів української мови
- турнути — ТУРНУ́ТИ див. ту́рити. Словник української мови в 11 томах