турченятко

Турченя, -няти

м. Турокъ-ребенокъ. ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко! АД. І. 287.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турченятко — ТУРЧЕНЯ́ТКО. Словник української мови у 20 томах