1. Словник української мови Грінченка

тьмавий

Тьмавий, тьмяний, -а, -е

1) Тусклый. Тьмане скло.

2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмавий — тьма́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. тьмавий — див. темний Словник синонімів Вусика
  3. тьмавий — ТЬМА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тьмя́ний. Мовчки пробиралася ловецька дружина .. у тьмавій гущавині (І. Франко); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. тьмавий — -а, -е, рідко. Те саме, що тьмяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тьмавий — МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. Словник синонімів української мови
  6. тьмавий — ТЬМА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тьмя́ний. Мовчки пробиралася ловецька дружина.. у тьмавій гущавині (Фр., VI, 1951, 11); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Перв. Словник української мови в 11 томах