1. Словник української мови Грінченка

тюпання

Тюпання, -ня

с. Ходьба мелкими шажками.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюпання — тю́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тюпання — ТЮ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. тю́пати і звуки, утворювані цією дією. Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. тюпання — -я, с. Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюпання — Тю́пання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тюпання — ТЮ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією. Здається, що далеко-далеко по багнистій дорозі йдуть перетомлені коні, і складний ритм їхнього тюпання відбивається в тиші легенькою луною (Кол., На фронті.., 1959, 113). Словник української мови в 11 томах