тюрю

Тюрю

меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me