1. Словник української мови Грінченка

тютюкати

Тютюкати, -каю, -єш

гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тютюкати — тютю́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тютюкати — ТЮТЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що тю́кати¹. Навздогін йому свистіли й тютюкали (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. тютюкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що тюкати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тютюкати — ТЮТЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що тю́кати 1. Навздогін йому свистіли й тютюкали (Бойч., Молодість, 1949, 10). Словник української мови в 11 томах