1. Словник української мови Грінченка

уберегти

Уберегати, -гаю, -єш

сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уберегти — уберегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уберегти — УБЕРЕГТИ́ див. уберіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уберегти — див. уберігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уберегти — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. уберегти — УБЕРЕГТИ́ див. уберіга́ти. Словник української мови в 11 томах