убитися

Убива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.

1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. н. п. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився. Мет. 103.

2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. АД. І. 270. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився. Мнж. 124.

3)у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Мнж. 164. Їм добре каятись, у гроші вбившись. К. Бай. 40. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. Г. Барв. 417. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. н. п. — в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. К. Бай. 58. — у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився. К. Досв. 164.

4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Рудч. Ск. II. 115. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. н. п. Чорнявая коханая по милому вбивається. Хата. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убитися — уби́тися 1 дієслово доконаного виду загинути уби́тися 2 дієслово доконаного виду заглибитися, бути забитим у середину; набути чого-небудь, розжитися на щось Орфографічний словник української мови
  2. убитися — [ўбитиес'а] = вбитися ўбйус'а, ўбйес':а, ўбйец':а, ўбйеимос'а, ўбйеитес'а, ўбйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. убитися — УБИ́ТИСЯ¹ див. убива́тися¹. УБИ́ТИСЯ² див. вбива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  4. убитися — Уб'юся, уб'єшся, док. 1. нарк. Вжити велику дозу наркотику (будь-якого). Він зовсім убився дозою... 2. Сильно випити. Оце ми вчора убилися водкою... 3. Довести себе до повного фізичного та нервового виснаження. Я зовсім убився на цій роботі Словник сучасного українського сленгу
  5. убитися — (уб'юся, уб'єшся) док.; нарк. Прийняти дозу опіятів або накуритися анаші. БСРЖ, 608; ПСУМС, 71. Словник жарґонної лексики української мови
  6. убитися — I див. убиватися I. II див. вбиватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. убитися — УБИ́ТИСЯ (ВБИ́ТИСЯ) (упавши, вдарившись об щось, умерти; позбавити себе життя якимсь чином), РОЗБИ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ розм., ЗАБИ́ТИСЯ розм. — Недок.: убива́тися (вбива́тися), розбива́тися. Поліз у погріб я дулівки ще вточити... Що ж, пане-брате!... Словник синонімів української мови
  8. убитися — УБИ́ТИСЯ¹ див. убива́тися¹. УБИ́ТИСЯ² див. вбива́тися¹. Словник української мови в 11 томах