убрикнути

Убрикнути, -кну, -неш

гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань. Ном. № 3249.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убрикнути — убрикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. убрикнути — див. вбрикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убрикнути — УБРИКНУ́ТИ див. вбрикну́ти. Словник української мови в 11 томах