1. Словник української мови Грінченка

убути

Убути

см. убувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убути — убу́ти 1 дієслово доконаного виду зменшитися убу́ти 2 дієслово доконаного виду взути розм. Орфографічний словник української мови
  2. убути — УБУ́ТИ¹ див. убува́ти¹. УБУ́ТИ² див. вбува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. убути — I див. убувати I. II див. вбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убути — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. убути — УБУ́ТИ¹ див. убува́ти¹. УБУ́ТИ² див. вбува́ти. Словник української мови в 11 томах