убійник

Убійник, -ка

м. Убійца. Убійники вбили. Шух. І. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. І. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. Н. 193.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убійник — убі́йник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. убійник — УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК), а, ч., заст. Убивця. Казали їй руки і зв'язати. Посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру (Марко Вовчок); [Старший над вартою:] Коли убійник короля Завойовника до дванадцяти годин дня не буде виданий, то заручники... Словник української мови у 20 томах
  3. убійник — (вбійник), -а, ч., заст. Убивця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убійник — УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм., ДУШОГУ́БЕЦЬ розм., ЗАРІЗЯ́КА (ЗАРІЗА́КА) розм., ГОРЛОРІ́З розм., УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК) заст. Словник синонімів української мови
  5. убійник — Убі́йник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. убійник — УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК), а, ч., заст. Убивця. Казали їй руки і зв’язати. Посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру (Вовчок, І, 1955, 249); [Старший над вартою:] Коли убійник короля Завойовника до дванадцяти годин дня не буде виданий... Словник української мови в 11 томах