1. Словник української мови Грінченка

убіляти

Убіля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убіляти — убіля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. убіляти — УБІЛЯ́ТИ див. убі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. убіляти — див. убілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убіляти — УБІЛЯ́ТИ див. убі́лювати. Словник української мови в 11 томах