уверед

Уверед, -ду

м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уверед — увере́д іменник чоловічого роду пошкодження від надмірного напруження; біль від дотику до рани, нариву) розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. уверед — УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження; // Біль від дотику до рани, нариву і т. ін. * Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  3. уверед — -у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження. || Біль від дотику до рани, нариву і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уверед — НАДСА́ДА розм. (ушкодження організму від надмірного напруження сил), УВЕРЕ́Д розм. Нехай прилетить (Дем'ян) до мене... та чи не буде йому якої від того надсади? (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  5. уверед — УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження; // Біль від дотику до рани, нариву і т. ін. *Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (Граб., І, 1959, 382). Словник української мови в 11 томах