1. Словник української мови Грінченка

увінчати

Увінча́ти, -ча́ю, -єш

гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увінчати — увінча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увінчати — УВІНЧА́ТИ див. уві́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. увінчати — див. увінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увінчати — сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Фразеологічний словник української мови
  5. увінчати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
  6. увінчати — УВІНЧА́ТИ див. уві́нчувати. Словник української мови в 11 томах