увіщати

Увіща́ти, -ща́ю, -єш

гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увіщати — УВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. Те саме, що умовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. увіщати — -аю, -аєш, діал. Умовляти, напучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови